Лобода біла: Лобода біла (Chenopodium album): ознаки, методи боротьби та запобігання

Лобода біла

Вікіпедія

Серпень 18, 2021

?Лобода біла


Біологічна класифікація

Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ:Вищі рослини (Streptophyta)
Streptophytina
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Надклас:Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас:Еудікоти
Підклас:Айстериди
Порядок:Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина:Амарантові (Amaranthaceae)
Підродина:Лободові (Chenopodioideae)
Рід:Лобода (Chenopodium)
Вид:C. album

Біноміальна назва
Chenopodium album
L., 1753
Посилання
Вікісховище:Chenopodium album
Віківиди:Chenopodium album
EOL:
IPNI:
ITIS:
NCBI:

Лобода біла (Chenopodium album) — вид багаторічних трав’янистих сіро-зелених, вкритих сіруватим порошком рослин родини лободових.

  • 1Біологічний опис
  • 2Поширення
  • 3Господарське значення
  • 4Використання
  • 5Див. також
  • 6Посилання

Стебло прямостояче, розгалужене, борозенчасте, до 100 см заввишки.

Листки чергові, прості, довгочерешкові, ромбовидно-яйцеподібні, цілокраї, тонкі.

Квітки двостатеві, п’ятичленні, дрібні, малопомітні, зібрані в волотеподібне суцвіття.

Цвіте у липні-вересні.

Плід — однонасінний горішок з тонким плівчастим оплоднем.

Росте в посівах, на городах, засмічених місцях, біля доріг.

Космополіт, зустрічається у всіх частинах світу.

Основний неспеціалізований бур’ян практично всіх сільськогосподарських культур, городів, садів. Часто зустрічається на рудеральних місцепроживаннях з добре удобреним ґрунтом, біля житла, в лісосмугах, при дорогах, по ариках. Захисні заходи: ретельна очистка насіннєвого матеріалу, сівозміни з озимими зерновими, просапними і багаторічними кормовими травами. Рекомендуються рання зяблева оранка і своєчасна весняна обробка ґрунту. На просапних культурах — своєчасна міжрядна обробка ґрунту. На необроблюваних місцях — скошування лободи білої до цвітіння.

Для виготовлення лікарських препаратів заготовляють траву лободи під час цвітіння рослини.

Трава лободи білої містить алкалоїди, вітаміни, сапоніни, флавоноїди, барвник, ліпіди, органічні кислоти, мінеральні речовини та інші. Галенові препарати лободи білої мають антибактеріальні, болетамувальні, відхаркувальні, гіпотензивні, естрогенні, протизапальні, сечогінні властивості. Застосовують галенові препарати лободи білої при кашлі, бронхітах, бронхіальній астмі, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, метеоризмі, хворобах печінки і селезінки, істерії, мігрені, паралічах, гіпергідрозі, дерматитах, ревматизмі, радикуліті.

Внутрішньо — настій трави лободи (10 г сировини на 200 мл окропу, настоювати 2 год) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день. Зовнішньо — настій трави (10 г сировини на 200 мл окропу) служить для полоскань, примочок на болючі місця.

  • Лобода садова
  • Список видів роду лобода
  • Лобода біла // : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 245. — ISBN 5-88500-055-7.
  • // Аграрна енциклопедія
  • aus: Eric Hultén, Magnus Fries: Atlas of North European vascular plants, 1986, ISBN 3-87429-263-0
  • . Проект «Агроэкологический атлас России и сопредельных стран: экономически значимые растения, их болезни, вредители и сорные растения» ((рос.)). 25.08.2014.
  • ((англ.)). Міністерство сільського господарства США. 24.08.2014. Архів за 15.01.2009.

Це незавершена стаття про квіткові рослини.
Ви можете допомогти проєкту,виправивши або дописавши її.

Гербіциди Шкідливий об’єкт: лобода біла (chenopodium album); Упаковка: 0.07 кг — АгроАнталь

амброзія (види) (ambrosia spp.)

амброзія полинолиста (ambrosia artemisiifolia)

біфора промениста (bifora radians)

празелень звичайна (lapsana communis)

волошка синя (блават синюк) (centaurea cyanus)

ваточник сирійський (asclepias syriaca)

вероніка (види) (veronica spp. )

вероніка персидська (вероніка перська) (veronica persica)

вероніка плющолиста (veronica hederifolia)

горобейник польовий (lithospermum arvense)

березка польова (берізка польова) (convolvulus arvensis)

галінсога (види) (незбутниця) (galinsoga spp.)

галінсога дрібноквіткова (незбутниця дрібноквіткова) (galinsoga parviflora)

герань (види) (geranium spp.)

герань круглолиста (журавець круглолистий) (geranium rotundifolium)

герань маленька (журавець дрібний) (geranium pusillum)

герань ніжна (журавець ніжний) (geranium molle)

герань розсічена (журавець розсічений) (волосняк розсічений) (geranium dissectum)

гібіск трійчастий (гібіскус трійчастий) (hibiscus trionum)

гірчак (види) (polygonum spp.)

гірчак березковидний (гірчак березкоподібний) (гірчак берiзковидний) (гречка витка березковидна) (polygonum convolvulus)

гірчак земноводний (гірчак болотний) (polygonum amphibium)

гірчак перцевий (перець водяний) (перець собачий) (polygonum hydropiper)

гірчак почечуйний (сорочі лапки) (polygonum persicaria)

гірчак звичайний (спориш звичайний) (моріжок) (гусячий шпориш) (мурижок) (пташина гречка) (polygonum aviculare)

гірчак розлогий (гірчак вузлуватий) (гірчак шорсткий) (polygonum lapathifolium)

горошок (види) (вика) (vicia spp. )

горошок мишачий (вика мишачий горошок) (вика багатоквіткова) (vicia cracca)

горошок посівний (вика посівна) (вика звичайна) (vicia sativa)

гірчиця (види) (sinapis spp.)

гірчиця польова (sinapis arvensis)

гірчиця чорна (brassica nigra)

грабельки звичайні (журавлині носики) (журавельник цикутовий) (erodium cicutarium)

гречка татарська (fagopyrum tataricum)

сухоребрик (види) (sisymbrium spp.)

сухоребрик льозеліїв (sisymbrium loeselii)

сухоребрик лікарський (sisymbrium officinale)

дворядник (види) (diplotaxis spp.)

дворядник тонколистий (diplotaxis tenuifolia)

кучерявець (види) (дескурайнія) (descurainia spp.)

кучерявець Софії (дескурайнія Софії) (descurainia sophia)

куколиця (види) (melandrium spp.)

куколиця біла (melandrium album)

дурман (види) (datura spp.)

дурман звичайний (datura stramonium)

нетреба (види) (xanthium spp.)

нетреба колюча (xanthium spinosum)

нетреба звичайна (страхополох) (зобник) (туриця) (xanthium strumarium)

рутка лікарська (fumaria officinalis)

жовтушник (види) (erysimum spp. )

вовчок (види) (orobanche spp.)

вовчок соняшниковий (orobanche Cumana)

зірочник середній (мокрець) (stellaria media)

очерет гострий (комиш гострий)

очерет прямий (комиш прямий)

очерет розложистий (комиш розложистий)

канатник Теофраста (абутилон Теофраста) (abutilon theophrasti)

капуста дика (капуста польова) (brassica campestris)

хрінниця (види) (lepidium spp.)

хрінниця крупковидна (lepidium draba)

бульбоочерет приморський (bolboschoenus maritimus)

бульбоочерет компактний (bolboschoenus compactus)

петрушка собача звичайна (петрушка псяча) (aethusa cynapium)

колосняк (leymus)

коммеліна (види) (комеліна) (commelina spp.)

коноплі дикі (коноплі звичайні) (коноплі посівні) (cannabis sativa)

стоколос (види) (бромус) (bromus spp.)

cтоколос польовий (бромус польовий) (bromus arvensis)

кохія (kochia)

кропива (види) (urtica spp.)

кропива глуха (види) (lamium spp.)

кропива глуха пурпурова (lamium purpureum)

кропива глуха стеблообгортна (кропива глуха стеблеобгортаюча) (lamium amplexicaule)

кропива дводомна (urtica dioica)

кропива жалка (urtica urens)

жовтозілля (види) (senecio spp. )

жовтозілля звичайне (senecio vulgaris)

кривоцвіт польовий (воловик польовий) (lycopsis arvensis)

перстач гусячий (гусятник) (гусячі лапки) (potentilla anserina)

латук (види) (молокан) (lactuca spp.)

латук дикий (латук компасний) (молокан дикий) (lactuca serriola)

латук татарський (молокан татарський) (lactuca tatarica)

лутига (види) (atriplex spp.)

лутига розлога (atriplex patula)

лептохлоа (види) (leptochloa spp.)

лисохвіст мишохвостиковий (лисохвіст мишачий) (китник мишохвостий) (alopecurus myosuroides)

лопух великий (лопух справжній) (реп’яшник) (arctium lappa)

льонок звичайний (льонок малий) (linaria vulgaris)

жовтець (види) (ranunculus spp.)

жовтець польовий (ranunculus arvensis)

жовтець повзучий (ranunculus repens)

мак дикий (мак самосійка) (papaver rhoeas)

калачики (види) (malva spp.)

калачики непомітні (malva neglecta)

мерсілея (види) (марсилія) (чотирилистка) (marsilea spp. )

лобода (види) (chenopodium spp.)

лобода біла (chenopodium album)

лобода гібридна (лобода-бешишник) (chenopodium hybridum)

мати-й-мачуха (підбіл звичайний) (tussilago farfara)

злинка канадська (erigeron canadensis)

метлюг звичайний (apera spica-venti)

молочай (види) (euphorbia spp.)

молочай верболистий (euphorbia salicifolia)

молочай лозяний (euphorbia virgata)

молочай городній (молочай садовий) (euphorbia peplus)

молочай-сонцегляд (euphorbia helioscopia)

монохорія Корсакова (monochoria korsakowii)

морква дика (морква звичайна) (daucus carota)

м’ята польова (mentha arvensis)

тонконіг (види) (poa spp.)

тонконіг звичайний (poa trivialis)

тонконіг однорічний (poa annua)

приворотень польовий (приворотень звичайний) (aphanes arvensis)

незабудка польова (myosotis arvensis)

королиця (види) (leucanthemum spp.)

королиця звичайна (leucanthemum vulgare)

королиця посівна (glebionis segetum)

нагідки звичайні (календула звичайна) (calendula arvensis)

вівсюг (види) (avena spp. )

вівсюг Людовиків (avena ludoviciana durien)

вівсюг звичайний (вівсюг пустий) (avena fatua)

кульбаба лікарська (taraxacum officinale)

осот (види) (sonchus spp.)

осот жовтий (sonchus arvensis)

осот городній (sonchus oleraceus)

осот рожевий (осот польовий) (cirsium arvense)

осот шорсткий (sonchus asper)

курячі очка польові (anagallis arvensis)

падалиця зернових

падалиця кукурудзи

падалиця льону

падалиця соняшнику (Clearfield) (helianthus annuus cl)

падалиця соняшнику (ExpressSun) (helianthus annuus su)

падалиця соняшнику (класика) (helianthus annuus)

падалиця пшениці

падалиця ріпаку (Clearfield) (brassica napus cl)

падалиця ріпаку (класика) (brassica napus)

падалиця ячміню

паслін чорний (слинник) (solanum nigrum)

грицики звичайні (гречка дика) (capsella bursa-pastoris)

жабрій (види) (galeopsis spp.)

пикульник ладанниковый (жабрей ладанниковый) (galeopsis ladanum)

жабрій звичайний (galeopsis tetrahit)

пажитниця (види) (райграс) (lolium spp. )

пажитниця жорстка (райграс жорсткий) (lolium rigidum Gaudin)

пажитниця багаторічна (райграс англійський) (райграс багаторічний) (пажитниця багатовікова) (lolium perenne)

пажитниця багатоквіткова (райграс багатоквітковий) (пажитниця рясноцвіта) (lolium multiflorum)

повитиця (види) (cuscuta spp.)

підмаренник чіпкий (galium aparine)

подорожник (види) (plantago spp.)

подорожник великий (plantago major)

міагрум пронизанолистий (myagrum perfoliatum)

полин гіркий (artemisia absinthium)

полин звичайний (artemisia vulgaris)

портулак (види) (portulaca spp.)

портулак городній (portulaca oleracea)

переліска (види) (mercurialis spp.)

переліска однорічна (mercurialis annua)

просо (види) (panicum spp.)

просо волосовидне (просо волосоподібне) (panicum capillare)

просо селянське (плоскуха селянська) (echinochloa colona)

просо великоплідне (плоскуха великоплідна) (echinochloa oryzoides)

просо куряче (плоскуха звичайна) (куряче просо) (півняче просо) (echinochloa crus-galli)

просо звичайне (просо посівне) (просо дике) (panicum miliaceum)

просо напівквітуче (panicum dichotomiflorum)

просо рисове (плоскуха рисова) (echinochloa phyllopogon)

роман (види) (anthemis spp. )

роман польовий (anthemis arvensis)

роман собачий (anthemis cotula)

пирій повзучий (agropyron repens)

редька дика (raphanus raphanistrum)

гусимець Таля (різушка) (гусимка звичайна) (arabidopsis thaliana)

ріпиця зморшкувата (ріпиця зморщена) (rapistrum rugosum)

рогіз вузьколистий (typha angustifolia)

рогіз широколистий (рогоза) (киях) (султанчик) (typha latifolia)

ромашка (види) (matricaria spp.)

ромашка лікарська (ромашка аптечна) (matricaria chamomilla)

ромашка непахуча (триреберник непахучий) (matricaria inodora)

ромашка запашна (ромашка без’язичкова) (matricaria discoidea)

пальчатка (види) (росичка) (digitaria spp.)

пальчатка криваво-червона (пальчатка кров’яна) (digitaria sanguinalis)

пальчатка кровоспиняюча (digitaria ischaemum)

свербига східна (bunias orientalis)

свинорий пальчастий (цинодон пальчастий) (пальчатка зубата) (cynodon dactylon)

сокирки польові (consolida regalis)

сорго алепське (гумай) (sorghum halepense)

сорго двоколірне (sorghum bicolor)

сорго дике (сорго звичайне) (sorghum)

сорго суданське (суданська трава) (сорго трав’янисте) (sorghum sudanense)

стрілолист (види) (sagittaria spp. )

стрілолист трилистий (стрілиця трилиста) (sagittaria trifolia)

суріпиця звичайна (свиріпа звичайна) (barbarea vulgaris)

сусак зонтичний (сусак звичайний) (butomus umbellatus)

сить (види) (смикавець) (cyperus spp.)

сить бульбоносна (сить кругла) (cyperus rotundus)

сить різнорідна (смикавець індійський) (cyperus difformis)

сить їстівна (смикавець їстівний) (земляний мигдаль) (чуфа) (cyperus esculentus)

тимофіївка (види) (phleum spp.)

ториця польова (шпергель польовий) (шпергель звичайний) (spergula arvensis)

очерет звичайний (phragmites australis)

деревій звичайний (деревій тисячолистий) (кривавник) (серпоріз) (маточник) (achillea millefolium)

фіалка (види) (viola spp.)

фіалка польова (viola arvensis)

фіалка триколірна (viola tricolor)

хвощ польовий (equisetum arvense)

чорнощир нетреболистий (чорнощир звичайний) (циклахена нетреболиста) (cyclachaena xanthiifolia)

цикорій звичайний (цикорій дикий) (cichorium intybus)

частуха подорожникова (частуха звичайна) (alisma plantago-aquatica)

череда (види) (bidens spp. )

череда волосиста (bidens pilosa)

череда трироздільна (bidens tripartita)

чорнобривці (tagetes)

чортополох (будяк) (carduus)

чина бульбиста (lathyrus tuberosus)

чистець (види) (stachys spp.)

чистець болотний (чистець болотяний) (stachys palustris)

чистець однорічний (stachys annua)

чистець польовий (stachys arvensis)

щавель (види) (rumex spp.)

щавель курчавий (щавель кучерявий) (rumex crispus)

щавель туполистий (rumex obtusifolius)

мишій (види) (setaria spp.)

мишій зелений (setaria viridis)

мишій кільчастий (setaria verticillata)

мишій сизий (setaria pumila)

мишій Фабера (мишій велетенський) (setaria faberi)

щириця (види) (амарант) (amaranthus spp.)

щириця волотиста (щириця кривава) (amaranthus cruentus)

щириця блакитна (amaranthus lividus)

щириця жминдовидна (щириця жминдоподібна) (щириця лободовидна) (amaranthus blitoides)

щириця звичайна (щириця загнута) (щириця розлога) (amaranthus retroflexus)

елевзина (види) (елеузине) (елеузина) (eleusine spp. )

елевзина індійська (елевсина індійська) (елеузине індійське) (eleusine indica)

ешіномене (види) (aeschynomene spp.)

талабан польовий (thlaspi arvense)

ARTOS — Лобода или Клеменчичу

Ова адрес электронной почты для рассылки спама. Потребность в том, чтобы JavaScript был доступен для просмотра.

MATJAŽ LOBODA O MILANU KLEMENČIČU ​​

 

» Tragač za ljepotom i bajkovitim svjetovima »

 

O životu i radu Milana Klemenčiča te o buđenju slovenskog (umjetničkog) lutkarstva govori Matjaž Loboda, glumac, драматург и редактор тэ найвечи познаватели жизни и рада ока словенског луткарства

 

Ruke Matjaža Lobode drže Klemenčičeve lutke, izvor: Lutkovno gledališče Ljubljana

 

Napomena: intervju je izvorno objavljen u 1/4 Biltenu «All Strings Attached»

Matjaž Loboda smatra se najvećim slovenskim stručnjakom za život i djelo Milana Klemenčiča.

С 1968 г. по 1976 г. Година биографии je umjetnički ravnatelj današnjeg Lutkarskog kazališta Ljubljana. Godine 2009. UNIMA Slovenija odlikovala ga je za doprinos u razvoju lovenskog lutkarstva i promicanju istoga u Sloveniji i inozemstva, a godinu dana kasnije dodijeljena mu je nagrada Pengov za aktivnu ulogu u razvoju словенског луткарства. Godine 2011. objavljena je njegova velika monografija pod naslovom „ Милан Клеменчич: Tragač za ljepotom i bajkovitim svjetovima ».

Милан Клеменцич Био -джи Школовани Сликар, Радио Джэ Као Сюдски Службеник, nopak Se Zaljubio U Lutkarstvo …

PRVI SE SEU Рекардиния. Bila je to ljubav na prvi pogled. Slikarski талант naslijedio je od oca je odlučio studirati slikarstvo. Studirao je na akademijama u Veneciji, Milanu i Münchenu, gdje je volio ići u kazalište. Posebno su ga oduševila dva slavna minhenska lutkarska kazališta – kazalište Pape Schmida i Umjetničko kazalište lutaka Paula Branna.
Nakon što je završio studij i odslužio vojni rok, oženio se 1899. Године, основао жилец и запослио се као судьски служб. Naime, bilo je nemoguće živjeti od slikarstva u tadašnjim okolnostima.

 

Danas je Šturje nedaleko Ajdovščine poznato kao rodno mjesto slovenskog lutkarstva. Upravo je tamo 1910. godine Klemenčič otvorio vrata Malog marionetskog kazališta, koje je snovao u svojem domu. Kako je zapravo došlo do toga?

 

Godine 1903. именован администратором земельного книжного хозяйства у Айдовщини. Njegova se obitelj preselila u Šturje, u kuću profesora Augusta Schlegela, amaterskog slikara. U svoje slobodne vrijeme dva bi se muskarca često uputila na slikarske staze kako bi na platnu zabilježili sunčanu regiju — Primorsku. Нова je okolina raširenih ruku приобрела младог, образованог и отворeног интeлектуaлcа. Zahvaljujući svojoj slikarskoj naobrazbi i iznimnom fotografskom umijeću, Milan Klemenčič postao je kroničar grada, vremena i društvenog života, zabilježivši i gostovanje družine putujućih lutkara u Ajdovščini koja je zadivila djecu i odrasle.

Istovremeno Klemencič je povno posjetio München i svoje najomiljenije lutkarsko kazalište. Искра из младости поновно je bila zapaljena. „ Само чекайте, джеко! Napavit ću nešto za vas. Vidjet ćete!“ Zatvorio je vrata svoje radionice i prionuo na posao. Sve je sam napravio, osim odjeće za lutke, koju je sašila njegova žena Pepca. 22. prosinca 1910. године отворила су се врата неговог дома. U svjetlu uljanica, budući da tada još nije bilo struje u Šturju, i na zvuke gramofona marke His Master’s Voice, podigao je Klemenčič zastor u Malom marionetkom kazalištu
. To je bilo rođenje lovenskog lutkarskog kazališta i lovenskog lutkarstva.

 

Милан Клеменчич, пионер словенского кукольного искусства из Allstringsattached on Vimeo.

 

Kome su bile namijenjene predstave?

 

Клеменчич je na pozivao susjede, prijatelje, poznanik i, naravno, djecu. Чтобы можно заключить на тему имени upisanih у kazališne pamflete. U pravilu su predstave bile namijenjene djeci, ali istovremeno je Klemenčič svojim predstavama želio pristupiti i odraslima. Nikada nije razmišljao o tome da ih prilagodi za određenu publiku. Годин 1912. osmislio je neku vrstu programa kojim je pozvao publiku na osnivanje umjetničkog lutkarskog kazališta za širu slovensku publiku. Poziv je bio objavljen tek sedam godina kasnije u Ljubljani u biltenu „

Slovenski narod “.

 

Koje i čije je tekstove odabirao za svoje prestave?

 

Postavljao je predstave koje su u suštini bile bajke. Njegov najdraži autor bio je grof Franz Pocci koji je u ono vrijeme nosio nadimak „lutkarski Shakespeare“. Papa Schmid zamolio je Poccija da mu pomogne osnovati lutkarsko kazalište u Münchenu te je Pocci postao njegov „kućni“ автор. Договорили су се да Че припремити опсежан опус Гриммовых байки и избор народных прича. Первый славный текст «Дворац сова» биография Jedna od narodnih priča. Klemenčičevo nasljeđe uključuje Popis od 46 драмы, которую je napisao Pocci, од kojih je sam Klemenčič režirao devet. No, za svoju prvu bedstavu «Mrtvac u crvenom kaputu» koristio je tekst Antonija Reccardinija koji je nastavljao tradiciju komedije dell’arte.

 

« Совин дворац «, Poccijev tekst prilagodio Milan Klemenčič, r. Матяж Лобода

 

Rat je prekinuo rad Malog marionetskog kazališta. No ipak, Klemenčičeva vizija da osnuje prvo javno lovensko lutkarsko kazalište ostvarila se 1920. godine. Nastalo je Slovensko marionetsko kazalište.

 

Исте године кад я основано словенско марионетско казалище, писац, публицист и преводитель Иван Лах , koji je također zavolio lutkarstvo, doktorirao je na Praškom sveučilištu. Po povratku kući donio je pozornicu на rasklapanje kako bi se bavio lutkama. U Ljubljani je upoznao budućeg slikara Venu Pilona, ​​koji se taman bio vratio iz zarobljeništva u Rusiji. Kao dječak u Šturju, Pilon je pripremao pozive za Klemenčičeve predstave i također sudjelovao u njima. Ipričao je Lahu или umjetniku iz Šturja, Milanu, koji je u to vrijeme živio u Domžali. Bez imalo oklijevanja, Lah ga je posjetio i ohrabrio da započnu zajedno raditi na lutkarskim projektima. Uspjeli su zahvaljujući lukavoj „kampanji“ u novinama i potpori nekolicine utjecajnih ludi iz kulture. Годин 19.

 

Каква je sudbina snšla Slovensko marionetsko kazalište?

 

Клеменчич je svjedočio ostvarenju svog sna kad je osnovano to kazaliste. Početak je bio obećavajući, ali je situacija bila daleko od povoljne. Konzorcij je bio dioničko društvo i kao takvo nametalo je svoja vlastita pravila u pogledu broja представитель u određenom временном периоде, načina kako su se prodstave мораль изводити, прихода… Novac, novac, novac! Uvjeti su bili nerealni i nemogući. Osim Klemenčiča, koji je samo u prvoj godini imao i other posao, ostali su kazališni radnici parallelno radili na otherim radnim mjestima i nisu bili zaposleni u kazalištu.

Bili su im obećani honorari koje nikad nisu primili. Gradska dvorana bila je prevelika i nije mogla ugostiti marionetsko kazalište. Непрестано су се морали селити како би направили простора за другую активность, простория нии била гриджана и поврх свега, било е пореза и бирократие кою е требало ржешавати. Činjenica да су publika я stručni krugovi počeli prihvaćati Slovensko marionetsko kazalište nije puno značila. Poteškoće су се nagomilale я počele су stvarati frustracije я nezadovoljstvo u ansamblu. Klemenčiču je konačno bilo dosta svega. Napisao je u svoj дневник: № Gradski dužnosnici zanemaruju i muče marionetsko kazalište, stoga sam odlučio otkazati buduće predstave i uglavnom odustajem od uloge voditelja kazališta .“


Nakon zatvaranja Slovenskog marionetskog kazališta, pokret poznat kao Sokol preuzeo je veliki dio lutkarskih aktivnosti. Ipak, Klemenčič nije baš dijelio njihove ideje. Зашто?

 

Od početka je Klemenčič smatrao lutkarstvo jednim oblikom umjetnosti. Već je ranije surađivao s članovima Sokola u Ajdovščini, ali nije dijelio njihove poglede na lutkarstvo koje je za njih bilo prije svega „ sredstvo za obrazovanje i zabavljanje mladeži .“ Slovenski Sokoli preoblikovali su i preimenovali Kasperla u poduzetnog i hrabrog dječaka Jurčeka koji nije imao ništa zajedičkog s njegovim prethodnikom i „rođacima“: Pulcinellom, Polichinelleom, Punchom i Petruškom – характерная искажающая акция, юмор и энергия на позорничи.


Клеменчич с собственником, автор: All Strings AttachedКлеменчич je jamačno bio zanimljiva kombinacija zaigranog djeteta i velike дисциплина.

 

Ако поглядам негову животну причу, схватит чем да е прошао кроз велики брой тешек искусенья. Do sedme godine života ostao je bez oba roditelja, brata i dvije sestre. Morao се postaviti на vlastite noge vrlo rano u životu. Naučio je zauzeti se za sebe i raditi stvari bez ičije pmoći. Bio je iznimno precizan. Nije odustajao od nečega dokle god sve nije bilo na svom mjestu. Био я перфекционист. Vrlo zahtjevan i strog prema samome sebi i otherima što ga je činilo pomalo „teškim“ u suradnji, iako se govorilo da je bio vesele prirode. Osim toga, imao je jednu vrlo iznimnu osobinu – zadržao je sposobnost gledanja na svijet s djetinjim čuđenjem što mu je pomoglo da stvori charobne bajkovite svjetove.


Zbog gorkog iskustva sa Slovenskim marionetskim kazalištem napustio je lutke na duže vrijeme. Ipak, pokušao je ponovno s Minijaturnim lutkarskim kazalištem (1936.-1957.) i dosegao svoj vrhunac.

 

Nakon što je pronašla stare lutke na tavanu iz razdoblja u Šturju, njegova ga je kći Mojca nagovorila da se vrati lutkama nakon desetogodišnje pause i dva neuspjeha. No sad, u svom domu u Minijaturnom lutkarskom kazalištu nije bio ovisan o birokratima. Radio je zbog vlastitog zadovoljstva i prema vlastitim financijskim mogućnostima. Prijatelji su mu pomagali i povremeno davali novac za kazalište. Čak je imao i neke sponzore koji su se samoinicijativno javljali. Улаз на представителе био je besplatan.

 

Je li publika znala za te predstave? Jesu li ljudi bili u mogućnosti pogledati ih, iako ih je Klemenčič inscenirao u privatnosti svog vlastitog doma?

 

Клеменчич je režirao predstave u Minijaturnom lutkarskom kazalištu najviše za publiku koja je znala cijeniti их. Predstave su postale prava kulturna poslastica i pobuđivale su iznimno zanimanje kod publike. Люди су морали donositi sa sobom pozivnice kako bi mogli gladati predstave, budući da je „dvorana“ mogla smjestiti svega 25 lyudi. Чак су и гости из Šturja i Ajdovščine dolazili gladati predstave.


Njegove minijaturne lutke, koje često nisu veće od 10 cm, silno su zanimljive. Koristio je posebnu метод у pravljenju lutaka.

 

Radio je odljeve glava lutaka u gipsu; ne samo minijaturnih lutaka, već i onih za Slovensko marionetsko kazalište (koje su bile oko 30 cm). Prenio bi profil glave sa skice na ploču od mesinga, izrezao je (izrezao bi također i unutrašnji dio, ostavljajuci samo okvir), koristeći osnovni kalup kako bi prelio gips preko metalne ploče. Kada bi se masa stisnula, malim dlijetom bi oblikovao glavu. Zatim bi je skuhao u iznimno gustom vezivnom ljepilu. I to bi ponovio, jednom, dva, tri… puta – dokle god bi gips upijao ljepilo. Tako je dobivao tvrdu glavu. Kada bi se glava ohladila, bila je spremna za bojanje. Ovaj je recept sačuvan na malom komadu papira nađenom među njegovim dokumentima.

 

Милан Клеменчич izrađuje lutke

 

Je li promijenio tehniku ​​tijekom godina ili je ostala?

 

Наравно, негова се техника увеличивала с годинама. У раном раздоблю джелованья ние имао пуно искусства. Lutke су желчи prelagane я zbog toga их je bilo teško animirati. Okvir tijela i nogu bio je također napravljen od metalne ploce, obučen u tkaninu ili čak u čvršći papir. Kasnije bi radio odljeve tijela i udova za manje lutke u olovu. U techničkom i tehnološkom pogledu, on je dosegnuo savršenstvo. Lutke su postale puno poslušnije.


Клеменчич у свом ательеу, извор: All Strings Attached Како су негово образовано за сликара и фотографо умиече доприниели луткарской умжетности?

 

Bio je odličan u stvaranju atmosfere i scenske iluzije, obdaren snažnim osjećajem za svjetlo. Znao je „koristiti“ svjetlo i njegove izvore i ugraditi их у сценографию. Vatra je gorjela u kaminu. Svijećnjaci koji su bili oslikani na zidovima odjednom bi planuli i docharali uzvišeni ugođaj dvora. Врата би се отворила у позадини сцену и гости би почели пристизати из дубине – иако би оквир врата требао зауставити лутке на концу да не уджу. Vješti slikar i scenograf koristio je detalje kako bi odvratio pozornost gledatelja s trika. Teška vrata na ulazu u Faustov Laboratorij svijetlila su crvenim svjetlom, a iza njih bi se ocrtavala Mefistova sjena. Ipak, samo trenutak kasnije ustao je iz zemlje i pojavio se pred iznenađenim učenjakom i… gledateljem.


U kojem pogledu je Klemenčič bio ispred svog vremena?

 

Što se tiče slikarstva i lutkarstva, Klemenčič je bio tradicionalist – ako je ovo točan izraz, budući da je je lutkarska tradicija na podrujimela Slovenije tek počn. Готово je preko noći utemeljio lutkarsko kazalište koje se može usporediti s onima u Europi – utemeljio je slovensku lutkarsku umjetnost. Do današnjeg dana stručnjaci za lutkarstvo govore o njegovom djelu s dubokim poštovanjem, pogotovo kad je riječ o slavnom „ Доктору Фаустусу ».


Što je s njegovim suvremenicima ili čak s lutkarima prije njega?

 

Познать су нам посебни облици народног луткарства коды су се явили на подручью Словении у 15. Столечу. Premda je bilo nekih zanimljivijh aspekata, to lutkarstvo nikada nije preraslo jednostavne i ležerne scene iz svakodnevnog života. Postoji pisani dokument o lutkarskom kazalištu koje je postavila slavna obitelj glazbenik i liječnika Ipavec, koje je „preuzeo“ Клеменчич Године 1889. Izvor također ukazuje na sljedeće: „Ovome je kazalištu ili njegovim predstavama nedostajalo ime. Na njih se gledalo kao puku privatnu obiteljsku razonodu u dugim zimskim večerima. Bilo je i više nego očigledno da je to bila kupljena «удобность». Zapravo su kazališta takvog tipa bila poprilično raširena u to vrijeme. No ipak, to nipošto ne umanjuje vodeću ulogu, važnost i vrijednost lutkarskog stvaralaštva Milana Klemenčiča.

 

Луткарско казалише Любляна, « Doktor Faust «

Диалог — Иван Лобода | Академийский блог

(čtrtek, 21. julij 2022, ura je 18.20. Копер. Мимо нджию ходио наключни спрехаялци тер техники в друге фестивальска экипа, ки приправля все потребно за вечерне догаджанье). sklop, ki se osredotoča na mlade ustvarjalce?

ИВАН: Tega dela Festivala smo se domislili januarja 2020, ampak se ne spomnim točno, kako je prišlo do te ideje. Мислим да зато, кэр сва била такрат в гледалищу на ново запослена яз ин Матей Сукич (организатор ППФ Млади). Бела сва нов, млади вал в театре ин та идея се дже кар породила. Первое лето фестиваля смо поставили зело амбициозно, ампак е потем пришла корона в ста била прва два фестиваля издана в зеле окрнени облики – изведено со желче само AGRFT продукция, на првем фестивале па е премьере доживела е презента Служба в моем режиме. Letos pa imamo končno tudi goste iz tujine. Primorski poletni Festival traja že 29. Лето в nekako se je zgodila ta potreba po sekciji Festivala, ki je namenjena mladim. Verjetno je k ideji pripomoglo tudi to, da sem tudiral v Londonu, potem spoznal nekatere študente iz AGRFT-ja, s katerimi smo rekli, da bi bilo super povabiti še other akademije, da bi bilo super narediti Festival akademij. In potem se je spontano zgodila še ideja po glasbenem odru na Verdijevi in ​​sanku, in tako se je sestavilo celotno dogajanje.

MARKO: Letos je torej prvi Festival, v katerega so vključene tudi akademije od otherod. Kaj je glavna nit, ki ji slediš pri sestavi vsebine Festivala? Како izbirate produkcije?

ИВАН: Желел сем си, да имамо эн микс класике в авторских проектах. Чтобы сем туди впрашал на академии. Представитель, ки je odpovedala, z akademije v Reki je bila-

(Mizi se približata hostesi. Ivanu povesta, da sta mu kupili čigumi. Mu izročita čigumi. Se poslovita in odideta).

ИВАН: Чакай, кто сем остался?

МАРКО: Критерий унц. главная нит.

ИВАН: Ага. Hotel sem narediti eno mešanico klasike в авторских проектах, неких мало больших экспериментальных пристопов. Академия из Реке, ки е била одповедана, би морала гостовати с представительством Три сестре. Tako Sem Imel Tri Sestre — Klasiko , Lepo Vido — Ki Je v Bistvu Klasika, Ampak Z Nekim Zelo Sodobnim Pristopom, Letoviššrje — Produkci Jojo -rogega -lehsy -lehsy -lejo lej има задай неко штудийско мотивация в се зато на некем другем нивою соочай с то классико, кар се ми е здело зело занимиво, в Zakleto Heddo – авторский проект студента блестящего режима при изготовлении инновационного режима, ки па в освоении поставки физ. , гиб. Найпрей сем сичер желел, да би пришли само четрти летники, потэм па се е некако изшло тако, да сте пришли из всех летников, кар се ми е здело в биству зело добро. Dosti boljše, kot če bi bilo tako, kot je bilo mišljeno na začetku, torej samo produkcije etrtih letnikov.

МАРКО: Какне предности видиш в тем, да потека так фестиваль, кот je PPF Млади, кьер се сречайо штудентье из различных европейских драмских академий? Zakaj se ti zdi pomembno, da tak Festival obstaja?

ИВАН: Imam izkušnjo s tudijem v tujini in mislim, da ta izkušnja-

(Мизи се приближата Хелена Шуклян в Ян Шлапар, ки разведно в завестно змотита интервью).

ЕЛЕНА: Же делашь?

МАРКО: Джа, делам джа.

ИВАН: ………………………………….

ЕЛЕНА: ……………………….. Нет, бом всеено приседала.

(Елена в Яне приседета к мизи на улице Вердиеви).

ИВАН: Она мне впрашай.

МАРКО: Предности тега, да –

ИВАН: Ага, окей, се же спомним. Imam izkušnje s studijem iz tujine in to je izkušnja, odločitev in izkušnja, katere sem v svojem življenju še vedno najbolj vesel. Mislim, да би мораль ити vsak človek vsaj za pol leta nekam v tujino. To doda človeku sirino in globino, svet in življenje spozna z otherega zornega kota. Če pa že ne grejo v tujino, sem si želel sem pripeljati ludi iz otherh držav in si lahko tako to izkušnjo študija in bivanja v otherh državah med sabo delijo. В mogoče se je ali se bo komu prav zaradi tega utrnila ideja, da bo šel recimo na magisterij v Zagreb ali pa v Banjaluko ali pa na AGRFT. Mislim, da je ključen del Festivala druženje študentov med sabo – spoznavanje, pogovarjanje – in mislim, da smo to zelo dobro dosegli.

МАРКО: Res je, da je PPF Mladi шеле tretjič в йе морда ше тежко говорят, како йе фестиваль зажил знотрай копра, ампак всеено: се морда же чути, како так домачини sprejeli фестиваль?

ИВАН: Prehitro je govoriti za gladalishki del, letos se je zares namreč odvil prvič. Mislim, da publike ni bilo dosti, in želim si, da v naslednjih letih Pride več ludi. Kar se pa tiče glasbenega dela na ulici, je pa zelo odmeven in zelo uspešen. Людье со зело весели, да се в центр Копра некай догая, кэр се тукай, прав в центр, зело редко кай догая. Kdaj se zgodi koncert na Titovem trgu, ampak tega tukaj so ljudje zelo veseli in večkrat sem slišal, da so se zahvalili za dogajanje v mestu. Ampak себе tiče glasbenega дела. Gledališki дель себе Мора še ustaliti.

МАРКО: Kakšni so pa odzivi gotujochih študentov?

ИВАН: На морю смо, топло е, полетье е … же заради тега джим е лепо. Ampak, kolikor sem se pogovarjal z lyudmi, jim je zelo dragocena ta izkušnja, da so se spoznali med sabo, da so se lahko gledalali med sabo in si izmenjevali izkušnje. Тако сем весел, да се je včeraj zgodila tista импровизация, kjer сте соделовали študentje всех трех академий. (Яну). Škoda, da ti nisi šel.

ЕЛЕНА: Я, январь

ИВАН: Али па ти Елена.

ЕЛЕНА: Ja ne, jaz sem draturginja.

ИВАН: Си настопала.

ЕЛЕНА: Для друга.

ИВАН: Мислим, да со вси весели, ин ценио то изкушньо, ки со жо доживели. Tudi z mentorjem iz Banjaluke sem se pogovarjal. Zelo mu je všeč tukaj. Велико идей je imel za naslednje festivale, veliko podporo nam daje in vidim, da verjame v ta Festival.

МАРКО: Кот уметнишки воды, какшна е приходность фестиваля?

ИВАН: Светла.

(Смех всех штирых за мизо).

ИВАН: Ambicije so, da Festival povečamo in povabimo tudi other akademije, ki jih letos mogoče tudi zanašč nismo, ker je bil to testni Festival. Prišle так три академии, боевой дух би štiri. Всако лето веч. Ampak počasi, počasi, ker je treba celoten фестиваль obvladati в če bi bil takoj prevelik, je neobvladljiv za nekoga, ki to dela prvič. Рад би додаль программа, ки се догая за студента, да имайо в бистве заполнен кар велик дель дня с активностью, кот так разно разне вечерне делавнице с кончними продуктами, ки жих лакко гледа публика. Že prej omenjeni mentor mi je dal ogromno predlogov iz pomembnih Festivalov iz bivše Jugoslavije, ki ne obstajajo več … velikokrat se ti Festivali Rodijo z osebo, ki ga naredi in z njo tudi umrejo.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *